Міністерство природних ресурсів Китаю повідомило, що під час арктичної експедиції 2025 року країна успішно здійснила 43 пілотовані глибоководні занурення, включно зі скоординованими місіями двох підводних апаратів із екіпажем.
За даними міністерства, це досягнення робить Китай єдиною державою, здатною проводити занурення з людьми під товстими арктичними льодовими покривами. Під час експедиції досліджували донні утворення та морські екосистеми під літнім льодом, що суттєво розширило наукові можливості Пекіна в регіоні.
«Йдеться про освоєння глибоководних ресурсів і майбутні покоління. Китай позиціонує себе як світового лідера в управлінні донними та морськими ресурсами», — зазначила Елізабет Б’юкенен, експертка з полярної геополітики Австралійського інституту стратегічної політики.
Занурення виконувалися апаратами «Феньдоучже» та «Цзяолун», розміщеними на борту науково-дослідних суден льодового класу «Тань Суосаньхао» та «Шень Хай І Хао». Обидва апарати здатні занурюватися на глибину понад 7000 метрів; у 2020 році Феньдоучже досяг 10 909 метрів у впадині Челленджера.
Місії відбувалися в морі Бофорта та центральній частині Північного Льодовитого океану вздовж хребта Гаккеля — району, що є предметом суперечок щодо розширення континентального шельфу між Росією, Данією/Ґренландією та Норвегією.
Це досягнення підкреслює зростаючу присутність Китаю в полярних дослідженнях, де раніше домінували Росія та західні країни. У репортажі CCTV було згадано «режим спільної роботи двох пілотованих апаратів» — технологічний прорив, що демонструє прогрес у навігації, комунікації та безпеці під льодом, критично важливих для сталого освоєння Арктики.
Хоча Пекін офіційно називає свою діяльність науковою, аналітики відзначають і стратегічний аспект. Розвиток технологій — від глибоководних занурень до льодокольних експедицій — привертає увагу на тлі зростаючої геополітичної конкуренції та екологічних ризиків у регіоні.
«Підозрюю, що арктичні держави, особливо США, хотіли б знати, які саме пристрої Китай встановлює на глибинах, недосяжних для західних технологій. Китай явно підвищив ставки в підводних і донних дослідженнях Арктики», — додала Б’юкенен.
За останнє десятиліття Китай послідовно посилює свою присутність в Арктиці, направляючи туди льодоколи, дослідницькі судна та безпілотні підводні апарати. Пекін розглядає ці місії як частину стратегії «мирного наукового розвитку», зосередженої на кліматичних дослідженнях, вивченні морського біорізноманіття та картуванні підводних ресурсів, а також на довгостроковому контролі над новими арктичними морськими маршрутами.
Минулого місяця китайський контейнеровоз став першим судном, що з’єднав Азію та Західну Європу через Арктику всього за 20 днів. До наступного літа власники Istanbul Bridge планують збільшити кількість рейсів до 16.
